Кущові яблуні

Чудеса не в решеті

КУЩОВІ ЯБЛУНІ

Висота дерева — один з найважливіших чинників продуктивності праці при догляді за ним та на збиранні врожаю. Розроблена науков­цями Мліївської дослідної станції технологія забезпечує зниження висоти плодових дерев районованих сортів навіть на сильнорослих підщепах до 2,5—3 метрів. Але й така висота — не найоптимальніша. Посаджені зимовим щепленням яблуні виявились ще низькорослішими і скороплідними: їх висота у п'ятирічному віці — всього 1—1,5 метра, а зовсім безштамбове дерево нагадує звичайний кущ смородини. Його гілки, що виростають прямо з ґрунту, густо вкриті плодами по всій своїй довжині. Закладаючи сад, застосували звичайну для спурового саду схему 4х3 метри. Але, як виявилось, така площа живлення для кущових яблунь навіть в промисловому саду завелика, її можна змен­шити вдвоє. В домашніх умовах деревця-кущі можна розміщувати, як смородину чи горобину: 3х1,5 м, 2х1,5 м, а можна й густіше.

Румунські вчені з науково-дослідного інституту плодівництва в Меречинені створили кореневласні низькорослі яблуні, які теж нага­дують великий кущ. Плоди розміщуються на них великими гронами, низько над землею. Це забезпечує підвищення в 3—4 рази продуктив­ності праці на збиранні плодів та догляді за кроною. Догляд не вимагає особливих зусиль, бо кущ ажурний і без прорідження добре освітлю­ється з усіх боків сонцем.