Винаходи без дослідів

Чудеса не в решеті

ВИНАХОДИ БЕЗ ДОСЛІДІВ

Про них згадали дуже пізно. Вже давно відцвіли сади, з кожним днем все більше наливалися плоди зерняткових, кісточкових. А ягоди смородини та аґрусу набрали половину своєї величини.

Саме тоді, на початку червня, і прибула делегація науковців сто­лиці. Вчених цікавили досягнення станції, новини галузі взагалі. Високу оцінку одержали клонові сади, що в рік посадки забезпечують по 6—10 центнерів плодів з гектара, а на третій рік врожай перевищує 200 центнерів. Сподобались суперінтенсивні маточно-живцеві сортосади, в яких уже в перший рік заготовляється понад 25—30 тисяч живців, нові технології розсадництва, що дають можливість одержувати до 100—140 тисяч плодових саджанців з гектара при механізованому зимовому окультуренню підщеп.

Коли молодий селекціонер ягідних культур Микола Павлович Захаренко показав гібриди смородини, що вже на другий рік дають по 80—100 центнерів з гектара плодів розміром до 3—4 грамів, і при тому дуже солодких, кожному з гостей забажалося мати такі саджанці. Всі розуміли, що придбати і посадити саджанці зараз, коли вже стигнуть ягоди, не можна.

—  Зачекайте,— сказала агроном наукової частини Катерина Леонтіївна Хамаза. — Можливо, зможемо зарадити цій проблемі, якщо наш новий спосіб зберігання саджанців не підведе.

І тут же розповіла, що весною вона заклала на замовлення одного господарства чималу кількість саджанців нового сорту смородини в поліетиленових мішках. Не гаючи часу, делегація пішла в розсадник, де зберігались саджанці. У сховищі волого, холодно. В кутку — злегка присипані вологою тирсою кілька плівкових мішків. Роздивились вер­хівки дубчиків і всі полегшено зітхнули: «Живі!»

Та коли розв'язали мішки і вийняли звідти пучки з саджанцями, загальному подиву не було меж: всі вони, від корінців до верхівки, були густо вкриті білими, довгими, в 5—10 сантиметрів, корінчиками, що сплелися в єдину масу снопа. Розрізали по вертикалі пучки, задо­вольнили всіх бажаючих мати ті диво-саджанці.

Стенали плечима, дивувалися, раділи.

—  Михайле Кириловичу,— запитують помічника бригадира,— вам доводилось бачити таке диво раніше?

—  Вперше бачу,— відповів досвідчений спеціаліст.

—  Я теж,— сказав Григорій Іванович Горідько, агроном-розсадниковод з 35-річним стажем роботи за спеціальністю.

—  А я можу показати таке ж вкорінення найновіших гібридів яблуні,— мовив старший науковий співробітник станції, кандидат біо­логічних наук Віктор Якович Чупринюк.— Шукав одне, а знайшов інше,— додав він, пропонуючи оглянути вкорінені зимою в мішечках яблуньки.

Тепер пророщування живців смородини в плівкових мішечках, після перевірки, надійно доповнить нові технології розсадництва, а розмножувані таким же способом яблуні з часом усунуть потребу у вічкуванні, скоротять процес вирощування садивного матеріалу що­найменше на 1—2 роки.

Буває ж таке: винаходи — без дослідів!