Який сад інтенсивний?

Сам собі садівник

ЯКИЙ САД ІНТЕНСИВНИЙ?

Інтенсивний сад...

Якщо говорити коротко, це означає: швидкоплідний, високовро­жайний, низькорослий.

Швидкоплідний сад. Відомо, що закладають сади не на рік і не на два. Посадила людина дерево — і роками чекає першої квітки, першого плоду. Яблуня починає плодоношення на 6—8-й рік, груша — на 8—12-й, горіх і того пізніше. І всі ці роки чекання земля не працює на врожай, а, так би мовити, теж жде того часу, коли дерева вкрива­ються буйноцвіттям.

Та який же господар може піти на те, щоб стільки років гуляло поле? Давайте підрахуємо. Гектар землі може дати щорічно 35—50 цент­нерів пшениці, або 100—150 центнерів картоплі, або 300—400 центнерів буряків, або 400—500 центнерів овочів...

Отож, щоб земля хоч трохи відплатила за працю, засівали міжряддя. Рік-другий це давало результати, а вже потім підсіяні культури шкідли­во впливали на ріст і розвиток дерева, відчутно затягували строки плодоношення. І виходило: чим краще і більше працював трудівник, тим гірші були результати.

Досліди і практика показали, що сад може і повинен починати плодоношення вже в перший-другий рік, а на 4—5-й давати товарні

врожаї. Цьому сприяє нова технологія садівництва, що все ширше і ширше входить в сади колгоспів і радгоспів Черкаської області, багатьох садоводів-любителів республіки. Всі її елементи спрямовані на прискорення плодоношення, на щорічне одержання високого врожаю без найменшої періодичності.

Високоврожайний сад. Поняття це не стабільне, навіть дуже відносне. Зовсім недавно високоврожайним вважали той сад, який давав 100—150 центнерів плодів з гектара. А сьогодні? Сьогодні ми знаємо про тисячацентнерний врожай. Удесятеро більше! Це сьогодні. Завтра і цей врожай буде перевершено.

З підняттям врожайності змінюється й економіка виробництва. Відома істина: чим вищий врожай, тим менші затрати праці на одиницю продукції. Можна сказати, прямо пропорційно. Це в межах гектара. А якщо взяти, наприклад, сад площею в декілька сот гектарів? Тут зменшення трудових затрат стає ще більшим, відчутнішим. А по області, республіці, країні?

Низькорослий сад. Мабуть, не кожний знає, що легше яблуко виростити, ніж уже стигле зірвати з дерева і подати до столу. На збирання врожаю плодів йде 70—90 процентів трудових затрат. Особ­ливо трудомістке збирання врожаю в традиційних садах із великогаба­ритних дерев. Такими свого часу були вимоги селекції — виводити сильнорослі дерева, щоб на кожному було півтонни, а то й більше плодів.

Чого тільки не вигадували, щоб зняти плоди з високих дерев! Струшували. Придумали різні драбини, площадки. Не було хіба що вертольота...

Довелося знехтувати старими вимогами селекції і висунути нові, щоб обійтися без цих пристосувань для збирання плодів.

Вирішуючи проблему полегшення збирання плодів, наука і практика відкрили значно більше важливіших переваг низькорослого дерева. Ви­явилось, що низькорослість — один з найголовніших показників інтен­сивності дерева. Чим менші габарити дерева, тим більше їх можна посадити на гектарі. І вже перші скромні врожаї з одного дерева за­безпечують в цілому товарний врожай саду.

Так, у трирічному яблуневому саду Мліївської дослідної станції садівництва з густотою насаджень 3333 малогабаритних карликових дерев на гектарі одержано, залежно від сорту, по 75—209 центнерів плодів на гектарі. Хоч на кожному дереві сорту Щедре Бондаря було в середньому 6,2 кілограма плодів, загальний врожай з гектара склав понад 209 центнерів.

Окремі насадження вже в рік посадки забезпечили по 6—10 цент­нерів з гектара, причому на одному дереві було не більше 3—7 плодів. Подібні результати одержано і в колгоспі імені Крупської Черкаського району Черкаської області.

Малогабаритність дерева сприяє кращому використанню сонячної енергії (промінь продуктивний у кроні не глибше 1,5—2 метрів), ефек­тивнішій боротьбі з шкідниками і хворобами. Тому малогабаритні дерева плодоносять регулярно, без періодичності; листя завжди чисте, продуктивне, засвоює більше енергії сонця.

На думку професора Шитта, при низьких кронах йде менше енергії на «транспортні» роботи по переміщенню вуглеводів від листя до коре­нів і, навпаки, мінерального живлення і води з кореневої системи до листя. Усунення непродуктивних витрат наявної в дереві енергії теж є додатковим фактором щорічного і високого плодоношення карликових дерев.

Але переваги низькорослих малогабаритних дерев не тільки в під­вищеній скороплідності, щорічній і високій врожайності.

Дослідами встановлено, що продуктивність праці збирача плодів в нижній частині крони (з землі, без різних підставок і драбин) в 2—4 ра­зи вища, ніж при збиранні з високих ярусів.

На малогабаритному дереві понад 80% плодів знаходиться в зоні 1,5—2 метрів, отже, вони збираються без всяких підставок. Як наслідок, виробіток на збирача в 3—4 рази більший, затрати праці на центнер продукції теж скорочуються майже в такому ж розмірі, а питома вага дозбиральних робіт в загальному комплексі різко знижується.