Сад починається з саджанця

Сам собі садівник

САД ПОЧИНАЄТЬСЯ З САДЖАНЦЯ

Давно відомо: які саджанці, таким буде й сад.

Створення великооб'ємного дерева виховувало в кожного, хто думав закладати сад, бажання посадити не маленьку однорічку, а щось більше, іноді й справжнє дерево. Здавалось, що це прискорить плодо­ношення. Та все виходило навпаки: чим більше і старше дерево саджали, тим довше доводилось чекати врожаю.

Наукою і практикою встановлено, що найголовнішою передумовою швидкого плодоношення і росту дерев є нарощування листя і створення оптимальних умов для фотосинтезу.

Але просте загущення садів, хоч і забезпечує необхідне збільшення кількості листя, не дає бажаного результату. З віком насаджень вико­ристання сонячної енергії різко знижується. Відбувається самозатінення великогабаритних дерев.

Щоб уникнути цього і забезпечити найкращі умови для фотосин­тезу, використовують природні особливості дерева, застосовують різні агротехнічні прийоми.

Найкраще забезпечують відчутну швидкоплідність і високоврожайність дерева на вегетативних карликових підщепах (для яблуні — типу парадизка 9, ММ-107, ЕМ-27, для груші — айва).

Але дерева-карлики не позбавлені недоліків. Головний — недостатня морозостійкість кореневої системи. Вона розміщена, в основному, в ор­ному шарі ґрунту. Це обумовлює ще й низьку якірність дерева (під вагою врожаю падає). Тому такі дерева вирощують на шпалері, а вона дуже дорога.

Щоб усунути ці великі мінуси дерев на вегетативних підщепах, останнім часом дедалі ширше вводять у практику карлики на сіянцевих підщепах. Йдеться про сорти-спури. Це природні мутанти існуючих сортів, які під впливом певних умов стали слаборослими. Вони мають на 25—30 процентів більшу площу листя і загалом схожі на дерева, що на вегетативних підщепах: малогабаритні, плодоносять переважно на однорічних і дворічних пагонах, морозостійкі.

Але сорти-спури, особливо інтродуковані (завезені з інших країн), вивчені недостатньо. Більшість закордонних сортів-спурів для наших умов виявилися непридатними.

Непогані сади з малогабаритних дерев на насінних підщепах та з проміжними вставками вегетативної карликової підщепи.

Як показали досліди, досить інтеркалярної вставки у 12—18 санти­метрів, щоб стримувався ріст дерев, спонукалось раннє плодоношення. Крім того, дерева ці так само високоврожайні, як і на карликових підщепах. Невелику вставку легко захистити від низьких температур, а міцна коренева система насінної підщепи забезпечить високу якір­ність дерева, завдяки чому можна обійтись без шпалери.

Але період вирощування саджанців з інтеркалярними вставками за існуючими технологіями розсадництва на 2—3 роки довший від вирощування звичайних саджанців. А тому розсадники неохоче займа­лись їх виробництвом. І тільки з переходом на окультурення підщеп методом зимового (настільного) щеплення відкривається Широка дорога деревам на інтеркалярі, тому що строки вирощування саджанців стають однаковими.