Вільноростуча пальмета

Сам собі садівник

ВІЛЬНОРОСТУЧА ПАЛЬМЕТА

У вигляді вільноростучої пальмети формують дерева на карликових підщепах у шпалерному саду. Конструкція цієї крони подібна до на­вкісної пальмети, але має здебільшого 3—4 яруси, вільно розміщені по стовбуру на відстані 40—60 см один від одного. Не дотримуються тут і чіткого супротивного ярусного розміщення гілок, допускаючи вільне, розріджене їх розташування.

Якщо сад закладають несформованими однорічками, то посаджені деревця рано навесні вкорочують над добре розвинутою брунькою на висоті 50—55 см.

Нерідко на сильних однорічках в окремих сортів у розсаднику утво­рюються передчасні гілочки. Якщо вони знаходяться в зоні, де повинні розміщуватись основні гілки першого ярусу (приблизно до 10 см нижче бруньки, над якою вкорочена однорічка), то дві з них укорочують над другою або третьою добре розвинутою брунькою, і надалі з них форму­ють перший ярус крони. Решту передчасних гілочок, які розміщені на штамбі, вирізують на кільце.

Коли пагони, розташовані в зоні першого ярусу крони, досягнуть довжини 8—10 см, проводять першу зелену операцію. Один-два бічних пагони, які розвинулись безпосередньо під центральним провідником і є його конкурентами, прищипують або й зовсім виламують. У зоні крони залишають 5—6 пагонів, а всі інші, розміщені на штамбі, видаляють.

У кінці червня або на початку липня, коли пагони у кроні добре розвинуться, вибирають з них три найсильніші — верхній для централь­ного провідника, а два інших — для першого ярусу. Пагони, з яких бу­дуть вирощуватись гілки першого ярусу (як і наступних), повинні бути спрямовані в ряд з одного і другого боків стовбура і відходити від нього під кутом не менше 45°. Якщо таких пагонів підібрати не можна, то для основних гілок крони добирають пагони, які відходять від стов­бура в бік міжрядь, обережно їх нахиляють у напрямку ряду і підв'язу­ють до дроту. Надалі весь час стежать, щоб вибрані для основних гілок крони пагони добре і рівномірно розвивались. Якщо будь-який пагін відстає в рості, то верхній його частині надають вертикального поло­ження (підв'язують до дроту). А якщо пагін необхідно ослабити, його нахиляють горизонтально до дроту.

З іншими пагонами, що розташовані в зоні крони, чинять так. Двом пагонам, розміщеним у напрямку ряду нижче вибраних для першого ярусу, дають вільно розвиватись. Якщо ж вони хоча б якоюсь мірою є конкурентами основних пагонів крони, їх нахиляють (відповідно до сили росту) і підв'язують до дроту. Коли у кроні, крім зазначених, є ще паго­ни, їх вирізають або скручують на відстані 10—15 см і перетворюють на плодові, а через рік-два вирізають.

На другий рік після садіння дерев (як і в наступні роки) рано на­весні (до початку вегетації) для закладання другого ярусу центральний провідник укорочують на висоті приблизно 45—65 см від основної верх­ньої гілки першого ярусу крони. Для кращого розгалуження і росту слабко вкорочують (приблизно на п'яту-четверту частину) основні гілки першого ярусу, оскільки на їхніх верхівках часто закладаються квітко­ві бруньки. Якщо на стовбурі вище гілок першого ярусу крони є сильно розвинуті гілки, відхилені минулого року, їх зовсім видаляють.

Коли на центральному провіднику й основних гілках крони молоді паростки досягнуть приблизно 5—6 см, видаляють по 1—2 пагони-конкуренти, які розміщені у верхній частині на гілках і провіднику одра­зу ж під новими пагонами подовження. У цей час видаляють і пагони, розміщені на внутрішньому боці основних гілок крони, за винятком тих, які знаходяться на оголених місцях основної гілки.

Приблизно на початку липня, коли нові пагони добре розвинуться, на центральному провіднику вибирають (як і в перший рік) три найсильніших і відповідно розташованих пагони — один для центрального провідника і два — для основних гілок другого ярусу крони. Всі інші добре розвинуті пагони, що виросли на центральному провіднику, видхиляють і підв'язують до дроту.

Після закінчення росту пагонів у довжину протягом серпня і верес­ня основні гілки першого ярусу крони обережно нахиляють під кутом 45—50° від центрального провідника і підв'язують до дроту. Гілки (1—2), розміщені нижче гілок першого ярусу, нахиляють до горизонтального положення і підв'язують до найближчого дроту. Якщо ж ці гілки слабо розвинуті, то їх пригинають наступного року.

Якщо сад закладають дворічними саджанцями, то в перший рік перед початком вегетації центральний провідник укорочують на висоті 30—45 см від основи верхньої бічної гілки. Дві верхні бічні гілки, які залишають для першого ярусу крони, вкорочують на таку довжину, щоб вони були приблизно на одному рівні з центральним провідником, а та­кож між собою. Нижні дві гілки відхиляють у горизонтальне положення в напрямку ряду, вкоротивши їх приблизно наполовину. Коли в кроні є більше гілок, то їх вирізують на кільце. На другий рік формують крону у цих дерев так само, як і у дерев, висаджених в однорічному віці.

На третій і наступні роки формують крону так, як і на другий рік. Рано навесні, до початку вегетації, вкорочують центральний провідник на висоті, де будуть закладені основні гілки четвертого ярусу крони. Одночасно з цим укорочують приблизно на чверть верхні частини у провідників основних гілок, які вкриті квітковими бруньками, то сильно­рослі гілки, що ростуть вертикально і заглушують крону. Якщо є вільні місця в кроні, то сильнорослі гілки, які ростуть вертикально, нахиляють так, щоб заповнити ці порожні місця.

Коли молоді пагони досягнуть 5—6 см, то видаляють або прищипу­ють пагони-конкуренти на провідниках центральної і бічних гілок та видаляють пагони, розміщені на внутрішньому боці основних гілок.

Після того як пагони добре розвинуться (на початку липня), закла­дають наступний ярус крони, а всі сильнорослі пагони, які не викори­стовують для основних гілок, пригинають у горизонтальне положення і підв'язують до дроту.

У серпні—вересні основні гілки обережно нахиляють до певного кута і підв'язують до дроту. При цьому гілки другого і наступних яру­сів нахиляють на другий рік після їх закладання.

Коли в ряду дерев утвориться суцільна плодова стіна, верхівки ос­новних гілок укорочують на бокові розгалуження з тим, щоб гілки не переплітались і крона надто не загущувалась. Центральний провідник на висоті приблизно 2,5 м обрізують на бічну гілочку. З вертикальних паго­нів, що на ньому утворюються, щорічно залишають один, який розміще­ний найближче до центрального провідника, а решту вирізають.

Після вступання дерев у пору плодоношення стежать, щоб крона у них надмірно не розросталась і не загущувалась та щоб вони щорічно давали приріст, на якому утворюються молоді продуктивні плодові гі­лочки. Для цього щороку крону проріджують, омолоджують на дво-трирічну деревину гілки, що припинили ріст, а вільні місця в кроні запов­нюють новим вегетативним приростом. Гілки, які надмірно розрослись в міжряддя, вкорочують на бічні галуження.

Під час обрізування дерев і влітку своєчасно знімають або заміню­ють підв'язки, щоб не допустити перетяжок на штамбі та гілках, вила­мування яких покалічить дерево, знизить його продуктивність.