Відсадки повітряні

Сам собі садівник

ВІДСАДКИ ПОВІТРЯНІ

Є рослини, які не розмножуються вегетативно. З насіння ж виро­стають дички з дрібними несмачними плодами.

Справа в тому, що нагнути молоді пагони до землі неможливо. Вони розміщені високо і ламаються навіть при невеликих згинах.

Тому з давніх-давен збереження сорту досягається застосуванням єдиного, хоч і дуже дорогого методу,— так званого повітряного від­садка.

Технологія його така. На вибраній 2—3-річній гілці зрізується шма­точок кори, а місце надрізу обліплюють глиною, змішаною з компостом і шерстю тварин, у вигляді кульки діаметром 1—1,5 сантиметра. Шерсть добре скріплює глину, але зверху кульку обмотують ще ріденькою міш­ковиною, бо при регулярному зволоженні грудка руйнується. Полива­ють двічі на день протягом шести місяців, а іноді — і довше. Відсадок вважається готовим до пересаджування, як тільки корінчики вийдуть з глиняної кульки. Після цього гілку зрізують і пересаджують в розсадник на дорощування або ж у сад, на постійне місце.

Щоб полегшити поливання, над відсадком ставлять посуд (5—10 літ­рів), з'єднують його з глиняною кулькою бавовняним шнуром, по ньому вода надходитиме до відсадка.

Щоб не поливати взагалі, грудку землі обмотують поліетиленовою плівкою і добре змочують. Вода під плівкою не випаровується, її виста­чає на весь час укорінення. Зрізують готовий саджанець тоді, коли через плівку видно утворені корінчики.