Дерева окультурюють взимку... машинами

Сам собі садівник

ДЕРЕВА ОКУЛЬТУРЮЮТЬ ВЗИМКУ... МАШИНАМИ

У розсадниках України щорічно вирощується понад 20 мільйонів плодових саджанців. У майбутньому виробництво садивного матеріалу має подвоїтися. Окультурення підщеп до останнього часу здійснюва­лось лише вічкуванням, яке, як відомо, робиться в липні—серпні. Це дуже трудомістка операція: на неї витрачається понад дві третини всіх затрат праці, що вкладаються в розсадництво.

Щоб скоротити затрати праці та вирівняти динаміку використання трудових ресурсів протягом року, вчені запропонували таке: понад дві третини робіт виконувати взимку — в пору найменшого навантаження. Викопані восени підщепи у стані спокою добре зберігаються в холо­дильниках, плодосховищах та інших приміщеннях з регульованим тепловодним режимом. Такі ж властивості й живців культурних сортів. Якщо їх взимку занести у тепле приміщення, то і підщепи, і живці пробудяться, почнуть активно розвиватись.

Саме на цій основі і базується технологія зимового (настільного) окультурення підщеп.

Викопані в жовтні—листопаді сіянці та вегетативні підщепи сорту­ють (на І та II сорти і нестандарт), зв'язують у пучки і закладають у сховища. Нестандартні прикопують або садять на дорощування.

Перед завантаженням в сховище у сіянців та дусенів відрубують надземну частину, залишаючи пагін від коріння або кореневої шийки не більше 8—10 сантиметрів. На парадизці 9 та інших карликових підщепах пагони відрізують лише в процесі щеплення. їх використо­вують для інтеркалярних вставок.

Зберігають підщепи у вологому піску або пропареній і зволоженій тирсі. Коріння і нижню частину пагона занурюють у субстрат. Ставлять їх похило в протилежний бік від початку виносу для щеплення. Так зручніше вибирати підщепи.

Так само зберігають і живці. їх теж краще заготовляти восени, особливо живці кісточкових порід. Заготовлені взимку, вони можуть бути підмерзлими і зведуть нанівець усі роботи.

Під час зберігання підщепно-прищепного матеріалу в сховищі під­тримують постійну температуру 0°—2°С, стежать за зволоженням тирси (піску).

Початок щеплення залежить від обсягу робіт і кількості праців­ників. За зміну два робітники (включаючи допоміжні роботи) можуть защепити 1000 підщеп.

За 5—7 днів до щеплення підщепи заносять у тепле приміщення для їхнього пробудження. Живці — за 2—3 дні, щоб лише прогрілись, їх тримають у вологій тирсі або поліетиленових мішках. Перед щеплен­ням миють, підсушують повітрям або витирають мішковиною. Живці ріжуть на шматочки з 2—3 вічками.

Найкращим способом окультурення при ручному щепленні є поліпшене копулірування з язичком, при машинному — клиноподібне копулірування з довжиною зрізів не менше двох діаметрів. Якщо під­щепа і прищепа не однакової товщини, то живець зміщують так, щоб камбіальні шари зійшлися хоч з одного боку.

Якщо роблять подвійне щеплення, то спочатку з'єднують культур­ний живець зі вставкою, а потім останню садовлять на сильнорослу підщепу. Довжина вставки — 12—15 сантиметрів. Щепи найкраще обв'я­зувати ликом, бо воно в ґрунті перепріє, його не потрібно буде знімати. При щепленні з вставками для нижнього «шва» використовують лико, для верхнього, що буде «на повітрі»,— краща плівка. За літо вона пере­сохне і спаде сама.

Обв'язавши живці на щепах, їх вмочують у нагрітий до 70°С пара­фін, це зменшує випаровування води на зрізі, стримує пробудження бруньок.

Потім щепи вкладають у ящики з пропареною і вогкою тирсою (приблизно 500 штук на ящик) і ставлять на стратифікацію (проро­щування) в приміщення з постійною температурою +20..–..+23°С. Зростан­ня компонентів відбувається протягом 8—10 днів. Після переміщають в холодильники на консервацію. Тут вони зберігаються до часу виса­дження на постійне місце.

Весною перед садінням коріння вмочують у глиногнойовий розчин. Після садіння добре поливають. Протягом літа у міжряддях розпушу­ють ґрунт, виполюють бур'яни, поливають та обприскують хімікатами проти шкідників і хвороб. Якщо на підщепі з'являється дика поросль, її обривають. За одну вегетацію саджанці виростають до показників стандарту. Ті, що не досягли цього, залишаються на другий рік для дорощування.

Зимове окультурення підщеп успішно механізується. Дерева, ви­рощені методом зимового щеплення, вступають в плодоношення на 3—4-й рік, а на 5—6-й забезпечують товарний врожай плодів у 120— 180 центнерів на гектарі.