Ягоди - і не ягоди

Могутні терапевти

ЯГОДИ — І НЕ ЯГОДИ

Так кажуть про чорноплідну горобину (аронію чорноплідну).

І не безпідставно. В її плодах до 10 процентів цукру, багато фізіо­логічно активних речовин. Зокрема, провітаміну А, вітамінів С і Р, філохінону (вітамін К), токофоролу (вітамін Є), різних мінеральних солей.

Це обумовлює і різноманітне використання їх з лікувальною метою. Гіпертонічна хвороба, гастрити, атеросклероз, крововиливи у літніх людей — ось далеко не повний перелік недугів, яким може зарадити регулярне споживання плодів чорноплідної горобини.

У пресі розповідалося, що в одній з лікарень хворим на гіпертонію давали по 50 грамів соку плодів чорноплідної горобини тричі на день за 30 хвилин до їжі. Після 10—14-денного лікування у хворих поліпши­лося самопочуття, помітно знизився кров'яний тиск, а в декого — навіть повністю нормалізувався. Зникли головні болі, поліпшився сон, віднови­лася працездатність.

Корисні і свіжі ягоди. їх вживають по 100 грамів тричі на день за півгодини до їжі. Курс лікування — залежно від хвороби — може тривати протягом 30 днів, його повторюють після місячної перерви.

Лікування плодами аронії не лише корисне, а й приємне: ягоди солодкі на смак. З них виготовляють варення, джем, повидло, сік, сироп, мармелад, пастилу, різні напої. Смачні і висушені плоди. Навіть в кімнатних умовах свіжі плоди можуть зберігатись протягом місяця. В холодильниках — значно довше.

Аронія чорноплідна росте кущем, схожим на смородину. Листя подібне до вишневого, дуже блискуче, чисто-зелене. Не пошкоджується ні шкідниками, ні хворобами. Не боїться вона й заморозків, бо цвіте дуже пізно. Плоди достигають наприкінці літа. В цей час листя пломеніє яскравим багрецем, і здається, що в саду з'явилась вогняна рослина. На фоні барвистого листя звисають великі, важкі, чорні з сизим воско­вим нальотом грона.

Таке перевдягання надає чорноплідній горобині декоративності. Мабуть, вона чи не єдина культура, яка не вимагає особливої агротех­ніки. Не доводиться довго чекати врожаю: горобина — скороплідна. Розмножена відсадками або живцями, дає урожай першого ж року, а вирощена з насіння — не пізніше четвертого року. З добре розвинутого куща збирають по 8—10 кілограмів.

Невибаглива аронія і до ґрунтів: її можна саджати на схилах, горбах, але так, щоб добре «бачилось» їй сонце. Взимку краще під­гортати кущі снігом, а перед замерзанням ґрунту добре залити водою, щоб коріння не загинуло від морозного висихання, в безсніжні зими.

Найширше розповсюджені несортові форми аронії. Одна із перших сортів — аронія Мічурінська. Вона чудова на смак, має крупні плоди.

Славиться і сорт Невежинська з великими довгастими округло-ребристими плодами. В Криму є особливий вид з грушевидними плода­ми, так звана «домашня» чорноплідна горобина.

Часто плоди аронії називають ягодами. Хоч вони й справді схожі зовні на ягоди, але належить аронія до зерняткових плодів. Розріжте «ягоду» впоперек — і переконаєтесь, що в неї, як і в яблука, груші, айви, насіння знаходиться в п'яти спеціальних камерах.