Срібнолисте дерево

Могутні терапевти

СРІБНОЛИСТЕ ДЕРЕВО

Це деревце можна побачити в лісосмузі, садку, живоплоті. З-поміж інших виділяється сріблястим ланцетовидним листям і гіллям, густо всипаним ягодами. Це обліпиха. Родом вона з Сибіру. Тривалий час її розмножували дику, як декоративну рослину. Вчені Алтайського науко­во-дослідного інституту імені М.А.Лісавенка створили десятки високо­врожайних сортів обліпихи з великими ягодами, які мають цілющі властивості. Вони містять у собі багато біологічно активних речовин, вітамінів (С, В, В₁, Є), каротин.

Про обліпиху як лікарську рослину було відомо ще стародавнім грекам. Ягодами лікувалися люди. Листя, гілля давали коням, щоб уберегти їх від хвороб. Французькі пастухи згодовували листя вівцям, щоб надати вовні блиску. З листя й молодих пагонів текстильники готували чорну фарбу, а з ягід — жовту.

Особливо ціниться обліпихова олія.

Обліпиха невибаглива до ґрунтів, умов вирощування, морозостійка, але світлолюбна, стійка проти шкідників та хвороб.

Садять її 2—3-річними саджанцями, розмножуючи всіма способа­ми, які застосовуються для плодових і ягідних культур. Важливо знати особливості обліпихи, без чого не виростити врожаю. Вона — дводомна. Тож має бути лише «в парі». На одній рослині утворюються батьківські квітки, на іншій — материнські. Квіткові бруньки батьківських форм значно більші від материнських. Для повного запилення квіток садять 5—6 рядів материнських та один ряд батьківських форм. Після садіння обрізки не роблять. У наступні роки вирізують тільки сушняки і полама­ні гілки.

Обліпиха починає плодоносити на 4—5-й рік. Цвіте, залежно від зони, у квітні — травні. Ягоди достигають у серпні — вересні. В період повного плодоношення одне деревце дає 10—15 кілограмів ягід. Збира­ють їх пізньої осені або й узимку.