Горицвіт

Могутні терапевти

ГОРИЦВІТ

Наукова назва цього невисокого чагарника — Айва японська. В на­роді ж його називають горицвітом. Коли цвітуть кущі, своїм багрянцем вони створюють враження, ніби кущі справді горять червоним, рожевим, оранжевим полум'ям.

В одних рослин квіти розкидані по всьому кущу. В інших — зо­середжені в його центрі. В третіх — рясно квітують лише окремі гілки. На одній рослині буває до 150—200 квіток. Коли квітує ціла алея, баг­рянець цвіту створює неповторне враження живої краси.

Цвіте Айва японська весною (в травні) протягом 3—4 тижнів. Іноді восени зацвітає вдруге.

В кінці літа (у серпні — вересні) кущі густо вкриваються невелики­ми, в 30—70 грамів, жовтими з рум'янцем плодами — округлими, груше- та яблукоподібними. Вони ніби приклеєні до гілки: плодоніжка дуже коротка. Мають надзвичайно сильний і своєрідний аромат. Особливо коли після достигання полежать ще 15—20 днів на осонні. Тоді вони стають м'якими, схожими кольором на лимон.

Плоди Айви японської багаті на пектин, дубильні речовини, вітамін С, органічні кислоти, летючі сполуки. А тому високо цінуються в хар­човій та кондитерській промисловості, йдуть на виготовлення чудових лікерів, служать домішкою до соків та інших плодів при переробці їх на вина, повидла, варення.

Для споживання в свіжому вигляді одразу після збирання плоди Айви японської, як і звичайної, непридатні. їстівними стають після тривалої витримки в теплому, сонячному приміщенні. З сушених плодів готують компоти, киселі, настій, який вживають при пониженій кислот­ності шлункового соку.

Сама назва цієї рослини вказує на те, що вона походить з Японії. Там з давніх-давен росте вона в дикому стані в гірській місцевості. В культурі — з 1796 року. Досить морозостійка, хоч і південного по­ходження. Тепер зустрічається в багатьох садах різних широт світу, в тому числі — Москві, Ленінграді, Києві, на Закарпатті. Росте вона і в Акліматизаційному саду імені М. Ф. Кащенка.

Розмножується Айва японська зеленими живцями, відводками, на­сінням, яке висівають у ґрунт весною після стратифікації. До ґрунтів невибаглива. Добре прикрашає газони як поодинокими кущами, так і цілими групами, росте на алеях, в живоплоті поруч з зеленими росли­нами самшиту (буксусу), бірючини та деяких інших. Окремі форми Айви японської легко піддаються підстриганню. Особливо приваблива айва, посаджена на штамб груші: її звисаючі донизу гілки під час цвітіння та достигання плодів нагадують сплетені стрічки.

Листя Айви японської тримаються на дереві майже до снігопаду, прикрашаючи зеленню картину осіннього безлистого саду.